Як живуть безпритульні собаки в Індії

Британський мандрівний фотограф Жасмін Монро розповіла про свій досвід перебування в індійських притулках, а також розкрила тему безпритульних тварин в індійському суспільстві.

Звичайно, в Індії, як і в більшості бідних країн світу, положення бродячих тварин, зокрема собак, жахливе.

Перш за все, країна має один з найвищих показників їх кількості – згідно з офіційними даними, там проживає 30 мільйонів (що, знову ж таки, може не відповідати дійсності). До того ж популяція собак продовжує неухильно зростати, в зв’язку з чим збільшується кількість негативних наслідків – напади, сказ (щорічно в Індії від нього вмирають 20 тисяч людей) і «звукове забруднення», яке в деяких районах великих міст набуває страхітливих масштабів.

Навряд чи можна виділити лише одну основну грань проблеми, оскільки до поточного стану справ призвели безліч чинників.

Серед жителів багатомільйонного міста поширене негативне ставлення до мас бездомних собак: їх цураються, називаючи не інакше як «злими» і «шкідниками». Правда, часто забуваючи, що вони самі і є головною причиною появи цих «зграй».

Чотирьох-, п’яти- місячні цуценята часто тиняються уздовж вулиць, намагаючись вижити. Жасмін бачила сотні сліпих, безлапих собак, які вмирають на страшній спеці з відкритими ранами, що гниють.

Всюдисуща засміченість і відсутність спеціальних програм по контролю за народжуваністю виливаються в «стахановські темпи» збільшення популяції.

Завалені органічним і неорганічним сміттям вулиці стають ідеальним середовищем для проживання бездомних собак, яких ніхто не стерилізує і не каструє.

Індійські вуличні собаки природжені сміттярі – вони живуть тільки за рахунок продукованого людиною сміття. Тільки в Мумбаї кожен день залишається незібраним 500 тонн відходів. Через це велика кількість тварин приречена на повільну та болісну смерть в результаті задухи пластиком або отруєння.

Один з найбільших індійських штатів – Керала – приклад непродуктивного і негуманного вирішення проблеми. Там основними інструментами вважають відстріл і переміщення бездомних собак. Останнє є вкрай неефективним, тому як забрати собак з території, забитої сміттям, і не прибрати останній – просто спровокувати прихід нових тварин. У той час як переміщення на нове місце створює сплеск агресії через боротьбу за територію і партнерів – і це стає причиною частих нападів на людей.

До середини 90-х у багатьох штатах країни, в рамках проведення комунальних програм по боротьбі з бродячими тваринами, собак вбивали електричним струмом. Зусиллями зоозахисників і організацій The Welfare of Stray Dogs (WSD), Humane Society International (HSI) у багатьох великих містах вдалося зупинити настільки негуманний спосіб боротьби з гіперпопуляцією.

У той же час Жасмін каже, що під час перебування в штаті Керала вона дізналася, що місцеві служби відстрілюють собак, а потім скидають тіла в океан.

За матеріалом порталу The Dodo.